З Мікою по грибочки

Всім привіт! Вчора вирішив поглянути чи не виросли якісь гриби під березами, що ростуть вздовж межі нашої ділянки. З того, що ми збираємо, то мене цікавили, власне, підберезники. 🙂 Нещодавно падали дощі, то ж був шанс, що там нарешті з'явилися кобзарі (так ми називаємо підберезники), бо з цим посушливим роком цього року я ще там жодного не знаходив. На відміну від минулого року, коли я чи хтось інший з членів нашої родини регулярно приносив один чи кілька підберезничків.

Але мене цікавили не тільки вони, але й будь які інші, бо хотілося зробити якісь гарні фото, там росте чимало інших грибів, як їстівних, таких як сироїжки чи книжково-їстівних (щойно придумав цей термін до позначення тих грибів, які їстівні за довідниками, але яких я особисто ніколи ще не вживав у їжу, такі як грузді чи вовнянки), так і дуже красиві червоні мухомори. Та цього року там не було такого різноманіття як торік.

Але дощ таки пробудив деякі гриби, це були дощовики, які, виправдовуючи свою назву, вискочили після доброго осіннього дощу.

А ще за мною по п'ятах пішла Міка, якій вдома було нудно, бо більше нікого не було. Вона з цікавістю спостерігала, як я роблю фото.

Видно, що вже листя достатньо є, щоб приховати підберезники, якщо ті все таки з'являться цього року)).