Трошки снігу взимку і невеличка пригода

avatar

EnUa
The title of my post sounds strange, doesn't it? Because winter is primarily associated with snow. But this winter there was very little snow, at least in the west of Ukraine (the climate here is a little milder than, for example, in the east, but this does not mean that it is less cold here, because in damp weather even a small frost is felt very strongly). But at the beginning of my vacation, there was enough snow to go sledding, so I decided to spend time with the kids (even though they didn't get off me anyway) and go on the slide with them. This was before the operation, so I could easily pull two children on a sled.Дивно звучить заголовок мого поста, чи не так? Бо зима в першу чергу асоціюється саме зі снігом. Але цієї зими снігу було дуже мало, принаймні на заході України (тут клімат трохи м'якший, ніж, наприклад, на сході, але це не означає, що тут менш холодно, бо в сиру погоду навіть малий мороз дуже сильно відчувається). Але на початку моєї відпустки снігу було достатньо для того, щоб кататися на санчатах, то ж я вирішив провести час з дітьми (хоча вони і так з мене не злазили) і піти з ними на гірку. Це ще було до операції, то ж я без проблем міг тягнути двох дітей на санчатах.

EnUa
Darynka rode with Markiyan, because he himself was afraid to ride, and in the presence of his older sister he started more confidently and screamed with pleasure every time they raced down the hill on a sled. The hill was not too steep, but it was very long. It really made it possible to enjoy skiing, although then you had to go uphill for a long time and pull the sled. Darynka pulled the sled, although I sometimes helped her when she got tired. And Markiyan was moved funny with his legs when he climbed up. He is a real fellow who walked this distance himself.Даринка їздила з Маркіяном, бо сам він їхати боявся, а в присутності більш старшої сестри почавувся більш впевнено і щоразу кричав від задоволення, коли вони мчали на санчатах з гірки. Гірка не мала надто стрімкого схилу, але була дуже довгою. Це справді дозволяло насолоджуватися катанням, хоча потім доводилося довго іти вгору і тягнути санчата. Санчата тягнула Даринка, хоча я іноді їй допомагав, коли вона втомлювалась. А Маркіян смішно чеберяв ніжками, коли піднімався вгору. Він справжній молодець, що проходив сам цю відстань.

EnUa
The children made probably ten descents from the slide and we agreed that after the last one we would go home. All descents before that took place without any problems, but the last time something went wrong and the sled overturned. Darinka hit the sled painfully, and Markiyan scratched his face against the snow. Of course they cried. I calmed them down a bit, but only mom could really comfort them when we got home. And here is Markiyan with slightly healed scratches already the next day.Діти зробила мабуть десять спусків з гірки і ми домовилися, що після останнього з них підемо додому. Всі спуски до того проходили без жодних проблем, але в останній раз щось пішло не так і санчата перевернулися. Даринка боляче вдарилася до санчат, а Маркіян подряпав лице до снігу. Звісно, що вони плакали. Я трохи заспокоїв їх, але по справжньому їх могла втішити лише мама, коли ми прийшли додому. А оце вже Маркіян із трохи загоєними подряпинами вже наступного дня.

EnUa
Here is such a small adventure we had with the children, which we courageously overcame.Ось така невеличка пригода у нас трапилася з дітьми, яку ми мужньо подолали.


0
0
0.000
6 comments
avatar

Manually curated by ackhoo from the @qurator Team. Keep up the good work!

0
0
0.000
avatar

Згадала як сама була мала, і полюбляла з горки на санчатах. У вас гарні діти.

0
0
0.000
avatar

Дякую! З гірки кататися надзвичайно весело, я б із задоволенням зараз гайнув з якоїсь гірки ... у Карпатах 😉

0
0
0.000
avatar

Цікаво. Мого сина, також, може заспокоїти тільки мама. Невже так у всіх ..

0
0
0.000
avatar

Ну, мені вдалося його тоді заспокоїти. Але все ж побачивши маму він знову розплакався, щоб ще й мама пожаліла. 🙂 Ну і коли поруч є мама, то все ж переважно біжить до мами жалітися. Ну а якщо нема, то і тато підійде 😉. Просто треба його увагу переключити на щось інше і все буде ок.

0
0
0.000