Сезон маслюків

Привіт, друзі! То ж, як ви вже знаєте, в неділю ми з дітьми ходили по гриби, а хто не знає, може прочитати про це у цьому дописі. Як я вже писав, нам пощастило потрапити на "висип", коли одночасно вилазить із землі дуже велика кількість грибів, і не мати при цьому конкурентів (мабуть ніхто не вірив, що в таку спеку можуть взагалі рости гриби 🙂). В неділю грибочки були дуже маленькі, та й ми не мали багато часу, бо пішли на прогулянку перед вечором, то ж я пообіцяв собі повернутися наступного дня зранку. Так я і зробив.

Ніч була надзвичайно росяна, та ще й туман зранку землю опустився, але не всюди, а лише вдалині, над торфовищами.

Цього разу я взяв велосипед, щоб не витрачати час на ходіння пішки, бо ж соснячок, де ростуть маслючки, розташований доволі компактно на невеликій площі, тому модна приїхати, лишити велик десь посередині і ходити поволі, вишукуючи маслючки.

Маслючків було чимало, хоча деякі з них добряче обгризли слимаки.

Цього разу вже було більше старших маслючків, більше розкритих, але і молоденьких було ще дуже багато:

Це було дуже цікаво, час наче зник. Ти ходиш, шукаєш грибочок за грибочком, відро поступово важчає, хоча щоб назбирати хоча б піввідра маслючків, треба дуже багато часу, це не вам не білі збирати 😉.

Яка красива пара:

Особливу купу емоцій я отримував, коли вдалося знаходити цілі сімейки маслючків, і не просто сімейки, а які росли разом, ледь не з одного "кореня". Особливо, коли вони припіднімали своїми капелюшками опалу соснову хвою, під якою вони росли.

Все, сонце піднялося високо, стало дуже спекотно, то ж пора додому. Будуть у нас смачнючі мариновані маслючки, які так майстерно готує моя дружина, ще й на підливку залишиться 😊.