І знову білі грибочки

Привіт, друзі! Сьогодні у нас дощова погода (вранці ще було сонячно і набагато тепліше, ніж зараз), то ж саме час заглибитися у написання поста. Бо під капання дощу пишеться набагато легше і приємніше, це допомагає відволіктися від зайвих думок та звуків і зосередитися на приємному занятті (а саме таким є для мене написання дописів для Hive 😊).

Отож, я продовжую свою розповідь про своє останнє "тихе полювання" та поїздку з друзями в Старосамбірський район. Я розпочав свою розповідь із нового для себе досвіду - пошуку грибів із ліхтариком і продовжив вже тоді, коли стало світло і ранкове світло розігнало нічну темряву.

Ближче до обіду ми змінили локацію, перейшовши на берег маленької річки, що текла поміж двома пагорбами. Там також були непогані грибні місця, то мені було що фотографувати (і збирати звісно 😄). Ось ще декілька гарних боровичків:

Цього разу, на відміну від моєї останньої поїздки в серпні, лисичок було вже мало. Та й не мало бути, адже час лисичок - це літо, вони доволі комфортно почувають себе в літню спеку. Але все ж трохи цих тендітних жовтих грибочків мені трапилося.

Перебуваючи в лісі, я звертаю увагу не лише на гриби (хоча на них найбільше звісно), але на усілякі цікавинки. Цього разу мій погляд привернула височезна суха смерека, вся подзьобана дятлами. Видно, вона добряче поточена деревоточцем, бо ж дятли поробили у стовбурі величезну купу дірок, вишукуючи смачну поживу, і через які із нього назовні висипався жовтий порох, схожий на тирсу дрібної фракції.

Ще декілька фото білих грибочків і досить на сьогодні. А завтра я завершу свою розповідь 😉.