Гарбуз-верхолаз

Чи може краще було б сказати тинолаз? Хоча вибрався він не на тин, але ця частина огорожі найбільш близько до нього, хоча зроблена не з гнучких дерев'яних гілок, а з піддонів 😄. Але стовпець точно колись був деревом (ну, тобто все дерев'яне колись було якимось деревом, це логічно, але я маю на увазі, що це просто частина стовбура з якого колись росли гілки). Саме на цій розвилці, з якої колись розходилося три гілки, і почав рости гарбуз, який дружина влітку посадила біля огорожі. Так він собі ріс, розширювався, а, оскільки був обмежений з трьох сторін, то він просто обріс ці гілки, можна сказати "обліпив" їх собою.

Коли я вчора вирішив забрати цей гарбуз, я просто не зміг його витягнути звідти. Це було майже те саме, якби ви влили розплавлений метал у форму і хотіли б його звідти витягнути. Треба розбивати форму. Розбити стовпець, не зважаючи на певні зовнішні ознаки трухлявості, я не міг, бо він виявився дуже навіть ще міцним. А от гарбуз розрізати було цілком під силу.

Я відрізав приблизно третину гарбуза спочатку, але витягнути решту я все одно міг, довелося і решту розрізати, приблизно навпіл.

Ось на ці три частини розрізав я гарбуз і нарешті "визволив" його з пастки.

Вчора дружина зварила крем-суп із гарбуза, дуже смачний 😊.