"Чорнобильська сірка" під сосновим лісом

Привіт, друзі! Після тижня сухої та сонячної погоди (що дуже навіть було добре на Великодні свята, бо дало можливість спокійно відвідати всі релігійні та поминальні заходи, а дітям - чудово провести час на гаївках) сьогодні вночі була злива (власне перед тим ввечері була несильна гроза), то ж на ґрунтовій дорозі під лісом з'явилися калюжі. Я помітив їх, коли відводив дітей на шкільний автобус.

Найцікавіше те, що контури калюж були наче "підмальовані" жовтою фарбою, схожою на якийсь розчинений у воді порошок. Я зараз знаю, що це, але згадалося як колись у дитинстві дорослі пояснювали, що це радіація з Чорнобиля випала з дощем 🤯(не питайте мене як таке можливо, бо тоді я був дитиною і теж не питав, хоча вже з дитинства корисно привчати до критичного мислення, але тоді трагедія Чорнобиля була ще свіжою в пам'яті людей і внаслідок того, що людям одразу не сказали правди, потім виникла купу теорій із дикою мішаниною фактів) або ж кислотний дощ, а ще це могла бути сірка, бо у Львівській області тоді ще було два діючих кар'єри з видобування сірки і один достатньо близько, щоб це було схоже на правду.

Але це явище повторювалося з року в рік, кожного травня після дощу, то ж коли я підріс, то сам провів невеличке дослідження на цю тему. Причина дивного облямування калюж виявилася банальною і зовсім не технологічною: це просто був сосновий пилок, бо ці хвойні саме в цей час активно "цвіли", якщо процес активного виділення пилку з чоловічих квітів так можна назвати. Так задумано природою, що цей пилок дуже дрібний та леткий, щоб вітер без проблем мін переносити його та запилювати жіночі квіти сосен 😊