Час дощу

Настав час затяжних літніх дощів. Зазвичай вони відбуваються в червні. До того часу варто не затягувати з сінокосом, бо ж сіно буде важко висушити (звісно, це порада тим, хто живе в селі та косить сіно на зиму 😂). В нас територія велика, батьки тримають корову, то ж сіно ми косимо. Половину сіна вдалося висушити до початку дощового сезону)).

Але моя думка кудись не туди побігла 🙂. Я хотів написати про те, яка крута штука тераса. Вторік ми зробили терасу (точніше це зробили майстри за повного контролю дружини, бо мене ж не було вдома). А зараз ми полюбляємо зранку вийти на терасу, сісти на сісти на сходи і просто покайфувати від ранкової тиші (особливо коли сплять діти 😉). Проте Маркіян довго не може полишити маму без своєї присутності, навіть уві сні, тому часто прибігає до нас, Даринка довше спить зараз, відсипається (в неї лише тиждень як канікули тривають).

Отож вчора ми прокинулися пізно, важко були розліпити очі. Все тому, що пішов дощ. То ж ми сіли собі на своє улюблене місце на сходинках і насолоджувалися тим, що дощ падає буквально на відстані витягнутої руки, але не на нас не падає. Потім прибіг Маркіян і ми так сиділи втрьох. А дощу нападало вже чимало, навіть на газоні калюжі почали утворюватися.

А дощ з невеликими перервами падав цілий день і цілу ніч, утворивши біля дороги величезну калюжі, а на дорозі трошки менші, у вибоїнах.

Дощ досі іде і схоже, що сьогодні цілий день знову дощитиме. Враховуючи, що зранку було тепло, мабуть варто задуматися, щоб зробити розвідку і перевірити, чи не ростуть в лісі гриби 🤔.