Історія життя - History of life

Привіт спільнота та читачі. Сьогодні я була на квартирі, с того моменту. Як я переїхала у село, я забула про квартиру. Ну як забула, забігаючи у житло, дивилися все в порядку. Але до прибирання руки не доходили. Тож прийняла рішення, що треба прибрати у квартирі, а потім по мірі надходження. Деякій час мені довелося впрягатися і все було прибрано.

Можно було їхати назад. Але спочатку по магазинах і на автобус . Коли вже йшла до зупинки, переді мною. Йшли два військових і розмовляли про дівчат. Один розповідав одну історію яку я хочу вам розповісти.

Однажды женщина, которую я до безумия любил, замолчала. Вот так просто перекрыв мне кислород. Она прекратила писать мне свои милые сообщения по утрам. Перестала брать трубку, когда я звонил в надежде услышать ее голос.

Она не стала искать встреч, хотя раньше была готова лететь ко мне на встречу хоть на другой конец света. Она удалила меня из своей записной книги в телефоне. Даже больше.. она удалила меня из своей жизни, в которой я был когда-то. И я почувствовал, будто из моей груди вынули что-то очень важное, часть самого меня вместе с ней.

И все то, что она не позволяла делать раньше другим, но разрешала мне, сейчас стало недоступным и для меня. Будто бы вычеркнула меня отовсюду, забыв о том, что между нами было.

Она не разрешала мне находиться с ней рядом. Я явно почувствовал, что она запретила себе самой любить меня. И это была уже не просто сцена, которую она играла. Это была новая жизнь, которую она жила. Но уже без меня.

P.S. Вот она, "точка невозврата". Надо беречь всё то, что есть между вами. Потому что если когда-то дойдет до этой точки, обратно вернуть то, что было раньше, уже не получится. Теперь я это точно знаю.

Я не хотіла підстраховувати але частиру розмови мені вдалось по чути. Всю дорогу до длму в мене відчуття були незвичайні. Це ж треба так полюбити людину . І ця історія у мене в голові була на протязі дгя. До чогг я дійшла так це.

Ніколи не торкайтеся того, що Вас не стосується. Нас взагалі не повинно цікавити чуже: ні життя, ні ліжко, ні думки. Я дуже гидлива людина, насолоджуюся тільки своїм. Мої життєві принципи дуже прості: Не беру чуже, не зраджую друзів, не цілую тих, хто мені не подобається.

І завжди залишаюся собою. Повірте мені, справжня любов прихована від усіх, справжні романи – це ті, про які ніхто не підозрює, справжні страждання переносяться мовчки і не потребують співчуття чи втіх…

Hello community and readers. Today I was at the apartment, from that moment. When I moved to the village, I forgot about the apartment. Well, I forgot, when I ran into the house, I saw that everything was in order. But they did not get to the cleaning. So she decided that she should clean the apartment, and then according to the income. For some time I had to harness and everything was cleaned.

It was possible to go back. But first, to the shops and to the bus. When I was already walking to the stop, in front of me. Two military men were walking and talking about girls. One told a story that I want to tell you.

Once a woman whom I loved madly fell silent. Just like that, my oxygen was cut off. She stopped writing me her sweet messages in the morning. She stopped picking up the phone when I called in the hope that her voice would be heard. She did not start looking for meetings, although earlier she was ready to fly to meet me even at the other end of the world.

She deleted me from her notebook in the phone. Even more... she removed me from my life, in which I once was. And I felt as if something very important had been taken out of my chest, a part of me along with it.

And everything that she did not allow others to do before, but allowed me to do, now became unavailable to me as well. It was as if she had erased me from everywhere, I had forgotten what was between us.

She did not allow me to be near her. I clearly felt that she forbade herself to love me. And it was no longer just a scene that she played. It was a new life that she lived. But already without me.

P.S. Here it is, the "point of no return." It is necessary to protect everything that is between you.Because if it ever reaches this point, it will no longer be possible to return what was before. Now I know it for sure.

I didn't want to insure, but I managed to overhear most of the conversation. All the way to Dlm I had unusual sensations. This is how you have to love a person. And this story was in my head for a long time. This is how I got to Chogg.

Never touch what does not concern you. We should not be interested in other people's things at all: neither life, nor bed, nor thoughts. I am a very disgusting person, I enjoy only my own. My life principles are very simple: I don't take other people's things, I don't betray my friends, I don't kiss those I don't like.

And I always remain myself. Believe me, true love is hidden from everyone, true romances are those that no one suspects, true suffering is endured in silence and does not need sympathy or comfort...