Окуляри втрачають рожевий колір/Glasses lose their pink colour (Ua/En)

Привіт всім, друзі.
Знову думки, що блукають у голові, просяться назовні. Знову вони про Україну, про невідомість та сумні обрії майбутнього.
Чомусь мені до огиди боляче за поляків. "Брати" - так я їх звала на початку війни. Сьогодні ж, здається, що пелена впала з очей і те, що було під нею, зовсім не тішить. Вранці в новинах прочитала, про смерть ще одного водія, що перебував заблокованим на кордоні. Це вже другий. А польські мітингувальники отримали від своєї влади дозвіл на блокування коржонів до лютого 2024 року. До цього планувалося лише до січня. Отож, влада підтримала тих, хто на пряму перешкоджає рухові не лише споживчих товарів, а й товарів для забезпечення ведення війни. І начебто є інформація, що тут приклала свою руку рашка, куди ж без неї?! Моя особиста думка з цього приводу: все може бути. Польща зрозуміла, що загрози її територіальної цінності немає. Це на початку війни вони готові були сорочку зняти з власного тіла, лише б пролилася кров тільки українців. А зараз шкурні інтереси допомогли зробити вибір та без сорому послідувати за прокацапськими диверсіями.
У Нідерландах ультраправа партія отримала 35 місць у парламенті. Такі результати вчорашніх виборів. Ці політики скептично відносяться до України. У травні їх лідер відмовився бути присутнім під час виступу Зеленського у палаті представників Нідерландів. До всього, він активно відстоює позицію Орбана та Трампа, які відверто підтримують кацапію.
Всі події, що нині відбуваються, наштовхують на думку, що ми в скорому часі залишимося без підтримки. Мало того, її, підтримку, отримає росія. Чи це політичні ігри, чи відверта робота спецслужб нашого ворога, нині зрозуміти важко.
Найтяжче думати, що Україна не зможе досягти справедливості та повної і безапеляційної перемоги. В такому світлі подій перестаєш вірити у адекватність світу та всезагальну цивілізованість. Це ще один факт, що правда далеко незавжди перемагає кривду.

Світлина

Greetings, friends.
Once again, thoughts wandering around in my head are asking to come out. Once again, they are about Ukraine, about the unknown and the sad horizons of the future.
For some reason, I feel disgusted for the Poles. "Brothers" is what I called them at the beginning of the war. Today, it seems that the veil has fallen from my eyes, and what was underneath is not at all pleasing. In the morning I read in the news about the death of another driver who was blocked at the border. This is the second one. And the Polish protesters have received permission from their authorities to block the border until February 2024. Before that, it was planned only until January. So, the authorities supported those who directly impede the movement of not only consumer goods, but also goods to support the war. And there is allegedly information that the Russian Federation had a hand in this, of course! My personal opinion on this is that anything is possible. Poland has realised that there is no threat to its territorial value. It was at the beginning of the war that they were ready to take the shirt off their own bodies, if only the blood of Ukrainians was shed. And now, vested interests helped them make a choice and follow the pro-Kremlin sabotage without shame.
In the Netherlands, a far-right party won 35 seats in parliament. These are the results of yesterday's elections. These politicians are sceptical about Ukraine. In May, their leader refused to attend Zelensky's speech in the Dutch House of Representatives. On top of that, he actively defends the position of Orban and Trump, who openly support katsapiya.
All the events that are currently taking place suggest that we will soon be left without support. Moreover, this support will come from Russia. Whether this is political games or the outright work of our enemy's special services, it is difficult to understand.
The hardest thing to think about is that Ukraine will not be able to achieve justice and a complete and categorical victory. In this light of events, one ceases to believe in the adequacy of the world and universal civilisation. This is another fact that truth does not always triumph over injustice.