The First Snow / Перший сніг

Прокинулася сьогодні вранці, визирнула у вікно — а там снігу намело. Перший сніг! Нарешті і в нас, дочекалися. Мене одразу охопив дитячий захват, і сонливість як рукою зняло.

Швидко снідаємо і п'ємо каву, бо ж кортить якнайшвидше вийди надвір і насолодитися цією білою красою сповна ще й закарбувати у фото. Бо як інакше доведеш, що випав сніг?

Судячи зі слідів на садовій доріжці, нас вже хтось випередив. Хто б це ще міг бути? Ну звісно, сусідська киця. Знає, що ми вранці їдемо на роботу, то вже, за своєю котячою традицію, вийшла нас провести.

Поки прогрівається авто, встигаю забігти на хвилинку в сад. Як же тут гарно!

Кущ ще не вкритої на зиму гортензії перетворився на букет бавовни. Скажіть схоже?

А очиток, вдягнувши білі шапочки, подібний до хризантем.

А багряний барбарис просто сама білоніжність.

Так ще хочеться цим всім милуватися, та час їхати. Бувай, кицю!

Навколо нашого котеджного містечка туї, притрушені снігом, стоять наче в святковому хороводі. І вже в голові починають один за одним звучати мотиви світових новорічних хітів, поки їдеш в авто. Боже, скільки треба людини для щастя! Просто радіти першому снігу, як в дитинстві, і мугикати собі під ніс улюблену різдвяну пісню. Бо ж невдовзі Миколая й Різдво.

Прибувши в Київ, по дорозі до офісу не можу не сфотографувати засніжений сквер біля Золотих Воріт. Бо в обід вся ця краса може вже й розстане. А так лишиться в смартфоні на пам'ять цьогорічний перший сніг у любому серці місті.

Дякую, що завітали і пораділи зі мною першому снігу. До зустрічі!