[EN/UA] Начебто мир... / Like peace...
Привіт спільнота українців! Начебто мир на фотографії, а в думках безлад, в країні війна і суцільна незрозумілість що далі. Сьогодні настрій трохи пригнічений, та є чому, трохи розповім.
Нещодавно командир декілька хлопців (та я теж у тому списку) записав на навчання на танкистів. Вже почав налаштовувати себе не цю хвилю, бо на танку я хіба що тільки фотографувався. Взагалі то ми піхота стрільці, і ми всі тут стрільці у бригаді. Пройшло ще декілька днів, повернувся ще один наш командир, група наша була майже у повному складі, все добре. Свої, до всих звик, знаєш всіх, наче комфортно.
А вчора нас прикомандирували до іншої бригади. Ну добре, так значить так. Сьогодні були на построєнії, не знаю як на радній мові це слово, побудови наче, але звучить якось не так. Коротше, приїхали ми на построєніє, у нас вже зовсім новий комбат, нові обіцянки, нові новини, ми вже не друга, а третя рота і ми вже штурмовики. Тю блядь. Нащо тоді виносили мозок щодо танкістів? Командир записував ходив. Оце так все змінюється, я мабуть вас замахав, у кожному дописі пишу що все змінюється 🤣.
Ну і трохи думок вголос. Позавчора заступав на чергування та зробив фото, стояв час коротав, дивився навкруги. Наче мир, ліхтарі світять, місто живе своїм життям, хтось собаку вивів на прогулянку, хтось кудись їде поспішає, у кожного свої справи. Дивишься на людей, на цю фотографію і думаєш, ну начебто мир, а повертаємося з чергування, їдему в штаб і миром не тхне навіть. Атмосфера у повітрі, на контрастах, все не те. Ну все, побіг на чергування, наступного разу зустрінемося тут знову, якщо прийдете читати.
Hello community of Ukrainians! It seems that there is peace in the photo, but chaos in the thoughts, war in the country and complete incomprehensibility of what to do next. Today the mood is a little depressed, but there is a reason, I will tell you a little.
Recently, the commander enrolled several boys (and I am also on that list) to train as tank drivers. I have already started to adjust myself to the wrong moment, because I was only taking pictures on the tank. In general, I am a good shooter, and we are all shooters here in the group. A few more days passed, another of our commanders returned, our group was almost fully formed, everything is fine.
And yesterday we were seconded to other groups. Well, that means yes. Today we were at a construction site, I don't know how this word is in the Soviet language, it's like construction, but it sounds somehow wrong. In short, we arrived at the construction site, we already have a completely new combat team, new promises, new news, we are no longer the second, but the third company and we are already stormtroopers. That shit. This is how everything changes, I must have confused you, in every post I write that everything changes 🤣.
The day before yesterday, I was on duty and took a photo. It's like peace, the street lights are shining, the city lives its own life, someone took the dog for a walk, someone is going somewhere in a hurry, everyone has their own affairs. You look at people, at this photo and think, well, it's like peace, but we come back from duty and it doesn't even smell like peace. The atmosphere in the air is not the same. Well, that's it, I ran for duty, next time we'll meet here again.
Довго ще в голові буде безлад. Війна затягнеться на довгий час. І воно щось не кінця ні краю.
Ми вживали "шикування" замість "построєніє". А той бардак в армії пригнічує і досі, нам ще справді далеко до натовських стандартів
О, так, шикування. Я українську тільки вивчаю. Суржик то про мене 🤣