Володарка туману

На краю світу, де холодні води океану обіймають північний острів, завжди оточений туманами, жила жінка неземної краси. Її ім'я було Аврора, і вона була відома серед місцевих як Володарка Туманів. Її волосся було чорним, як безмісячна ніч, а очі нагадували льодовики, що відбивали блакитне небо.

Аврора жила у величному замку, побудованому з білого каменю, який стояв на самій вершині скелі, височіючи над морем. Вона любила блукати по замкових залах, де кожен крок відгукувався ехом у тиші. Її присутність була такою ж таємничою, як і тумани, що покривали острів.

Жителі острова рідко бачили Аврору, але коли вона з'являлася, її краса зачаровувала кожного. Вона гуляла берегами, де хвилі ніжно цілували пісок, а туман обволікав її, наче покров. Її краса була холодною і віддаленою, як сам острів, і ніхто не міг її зігріти.

Одного дня до острова прибув мандрівник, який шукав укриття від шторму. Він побачив Аврору і відразу ж закохався в її крижану красу. Він намагався зігріти її серце своїми словами та вчинками, але Аврора лишалася недосяжною, як і завжди.

З часом мандрівник зрозумів, що краса Аврори була як самі тумани – невловима і мінлива. Він залишив острів, але легенда про Володарку Туманів живе й досі, нагадуючи про жінку, чия краса була такою ж холодною і таємничою, як і тумани, що безперервно огортають північний острів.