Намальована подруга

Олеся завжди була самотньою. Вона проводила дні, малюючи у своїй кімнаті, створюючи світи, де вона могла бути щасливою. Одного вечора, коли сутінки обіймали місто, Олеся вирішила намалювати подругу. Вона взяла свої олівці і почала творити.

На аркуші паперу з'явилася дівчинка у синій сукні, яка посміхалася з листа. Синій колір був таким живим, таким глибоким, що здавалося, ніби він випромінював світло. Олеся дивилася на своє творіння і відчувала, як її серце наповнюється теплом.

З бажанням зробити дівчинку ще реальнішою, Олеся простягнула руку і доторкнулася до намальованої руки. І раптом сталося диво. З листа почали виходити іскри, і намальована дівчинка ожила. Вона усміхнулася Олесі і промовила: "Привіт, я Анна. Ти створила мене, і тепер я твоя подруга."

Олеся не могла повірити своїм очам. Вона мала подругу, яка була такою ж реальною, як і вона сама. Анна була доброю і веселою, і разом вони гралися, малювали і ділилися таємницями.

З того дня Олеся більше не була самотньою. Вона знала, що магія існує, і що вона може створити дива своїми руками. Анна стала не тільки її подругою, але й нагадуванням про те, що кожна людина має в собі силу, яка може змінити світ.

Зображення згенеровані нейронною мережею Leonardo.ai.