Мрії про щастя

Прекрасна незнайомка жила у маленькому будиночку на березі південного моря. Там вона проводила свої дні, читаючи книги, малюючи картини і слухаючи музику. Вона була спокійною і мрійливою і ніколи не виходила зі свого будиночку, поки не настав вечір.

Щовечора, коли сонце починало опускатися додолу, вона виходила на берег моря, загорнута у тонке муслінове покривала. Вона стояла так, нерухомо дивлячись у морську далечінь, доки сонце не зникало з виду. Вона не звертала уваги на хвилі, що обмивали її ноги, на вітер, що розвівав її волосся, на чайок, що різко кричали, намагаючись вполювати рибу. Вона тільки дивилася у море, ніби чекала когось, хто має прийти до неї.

Мабуть вона когось втратила, кого сильно любила. Вона мала таємницю, яку нікому не розповідала.

Хто вона була? Кого вона чекала? Що вона втратила? Це ніхто не знав. Вона була прекрасною незнайомкою, яка щовечора виходила на берег південного моря і яка завжди залишалася загадкою для оточуючих.

Зображення згенеровані нейронною мережею Leonardo.ai.