Марія

Чи варто силувати себе щось писати, коли немає слів? Чи треба намагатись, якщо в душі порожньо? Іноді таке щось, не сум, не відчай, а тільки питання. Навіщо? Для кого? Хіба комусь не байдуже?..

І тільки вірші відгукуються. Навіть коли зимно, сумно, порожньо і байдуже. Вірші надихають завжди. Дякую за цю прекрасну ініціативу @lilideleopolis ❤️

Минулого разу я писала про Сосюру. Сьогодні буде продовження, присвячене коханню. Цей допис можна було б назвати словами Франка "Тричі мені являлася любов". Поет був одружений тричі, і весь час його кохання супроводжувалось драмою.

Вперше він одружився в 1922, будучи ще надто молодим. Вони жили у Харкові, але згодом виявилось, що дружина Віра мала антиукраїнські погляди, і вони розлучились.

Друге кохання Володимира Сосюри звали Марія. Скільки віршів він їй присв'ятив! Вона була його щастям і горем, їх постійно супроводжували зради і скандали. А через 10 років після одруження, вже після початку Великої Вітчизняної, Марію завербувало НКВД шпигувати за своїм чоловіком. До речі, народилась Марія у Ленінграді. Отже, жінка доносила на свого чоловіка, переповідала розмови із друзями, сусідами. Але зрештою вибовкала таємницю не лише чоловікові, а й коханцеві і ще комусь, за що потрапила у тюрму. Держзрада як не як. Поки Марія була на засланні, Сосюра розлучився з нею і одружився з іншою. Але після повернення Марії із заслання одружився з нею знову. Така ось Санта-Барбара. Насправді це говорить лише про те, що всі ми люди.