Бунтівний корабель. Невідомі сторінки історії ЗСУ

Всім привіт!

Сьогодні розкажу ще одну цікаву історію, про яку дізналася недавно.

Передісторія

В 1991 році після відновлення незалежності України почався складний процес формування власних Збройних Сил. Найгострішим питанням був розподіл Чорноморського флоту.

Після розпаду СРСР радянський ЧФ перейшов під контроль офіційного Києва на основі територіальної належності.

6 грудня 1991 року Верховна Рада України приймає критично важливі закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України». Того ж дня затверджено текст військової присяги.

На базі сил Чорноморського флоту почалося формування органів управління Військово-Морських сил України. 5 квітня 1992р. вийшов відповідний Указ Президента України.

Але 3 серпня 1992 р. на зустрічі президента України Леоніда Кравчука та президента Росії Бориса Єльцина було вирішено поділити флот навпіл. РФ всіляко затягувала укладення остаточної угоди. Але фактично флот (командування) перейшов під контроль РФ, а до ВМС України відійшла частина ВМФ СРСР, що дислокувались на нашій території, але не входили до складу Чорноморського флоту, і нові кораблі, які будувались на українських заводах (Миколаїв). На кораблях та в частинах посилився тиск на тих, хто присягнув Україні. Часом доходило навіть до силового протистояння.

Бунт на кораблі

21 липня 1992 року сторожовий корабель СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта Сергія Настенка (потім командир фрегата «Гетьман Сагайдачний»), піднявши синьо-жовтий прапор, здійснив перехід з Кримської бази (о. Донузлав) до Одеси.

Екіпаж корабля становив 80 осіб. Українські моряки вирішили, що треба здійснити незвичайний вчинок, який би привернув увагу до 17-ї бригади кораблів охорони водного району Кримської ВМБ. Тоді висунули ідею: з гордо піднятим Державним прапором України здійснити перехід із Криму в Одесу. Це не було спонтанним чи суто емоційним вчинком. Офіцери й мічмани на сторожовику та матроси, які виконували накази командирів, були колективом однодумців. Кожен діяв свідомо.

Отже знявшись з якоря і швартових, СКР-112 вийшов з Кримської військово-морської бази у Новоозерному (затока Донузлав, неподалік Євпаторії) та на виду у всієї бази спустив прапор ВМФ СРСР і замість нього підняв Державний прапор України.🔥💥

Переслідування

Вийшовши з озера Донузлав, команда СКР-112 виявила, що два кораблі намагаються їм завадити. В цей час з радіообміну команда СКР-112 зрозуміла, що начальник штабу дивізіону отримав наказ при необхідності застосувати зброю. Останній, оцінивши положення і наслідки своїх дій, віддав наказ вести вогонь з артилерійської установки не по кораблю, а попереду нього. Було зроблено 3-4 черги прямо по курсу на дистанції 2 КБТ. Якби влучили у СКР-112, на якому було 40 тонн вибухових речовин, то його б розірвало на друзки разом з усім екіпажем.

Через декілька хвилин начальник штабу вийшов на зв'язок з бунтівним кораблем:

«Отримав наказ усіма способами зупинити корабель і повернути СКР-112 на базу».

«Я йду під Державним прапором України в її територіальних водах і слідую в український порт Одеса. На провокації відповідати не буду, але готовий себе захищати».

Переслідувачі ризикували отримати у відповідь вогонь двох універсальних артилерійських установок із боєкомплектом у 1400 снарядів. Попри це, сторожовик був атакований ще й малим протичовновим кораблем та ракетним катером на підводних крилах.

У цей час над "порушником" кружляли два гідролітаки Бе-12, пілоти яких отримали наказ імітувати торпедну атаку по СКР-112. Командир цієї авіаланки попросив повторити команду під запис, бо пілот побоювався особистої відповідальності за провокацію проти сторожовика, озброєного артустановками. Але командування ЧФ проігнорувало це прохання. Тому атака не відбулася.

Скоро на допомогу СКР-112 прийшов винищувач Су-27, пілот якого присягнув на вірність народу України. Пілот Су-27 стартував з аеродрому Бельбек у Криму попри те, що командування ЧФ направило на злітні смуги летовища ракетну установку «Град».

Кораблі-переслідувачі намагались зупинити корабель іншими способами - перетинали курс, скидали швартові кінці, аби, намотавши їх на гвинти корабля, зупинити його, намагались здійснити таран і взяти його на абордаж. Але екіпаж уникнув зіткнення і не пустив росіян на борт.

Рідна гавань

На підтримку СКР-112 спрямували українські прикордонні катери і винищувач, екіпажі яких теж присягнули на вірність народу України. Вони ескортували СКР-112 і завадили спробі катера ЧФ закрити сторожовику вхід у порт Одеси. Відірвавшись нарешті від переслідування, приблизно о 7-й годині вечора СКР-112 зміг дістатися Одеси. Небезпечний і героїчний перехід тривав 8 годин.

Чим не сценарій для бойовика?

Так сторожовий корабель СКР-112 став першим кораблем відроджуваних українських ВМС. Пізніше йому було присвоєно індекс U132.

---

Така ось героїчна сторінка із благополучним завершенням. Шкода лише, що вже тоді Україна не зробила належних висновків із цього першого "братнього вогню".

Схожу історію має і авіація. Якщо ви досі не дивились "Крим. Як це було", відзнятий студією #BABYLON'13, то я дуже рекомендую. Двічі дивилась із задоволенням.